Статті

Накладено арешт на пенсійний, зарплатний рахунок чи на рахунок для соціальних виплат. Що робити ???

Друк
Створено: Четвер, 29 жовтня 2020

У зв’язку із численними зверненнями громадян до відділу «Глибоцьке бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із вищезазначеним питанням, надаємо роз’яснення щодо алгоритму дій якщо хтось опинився у вказаній ситуації.

 

Хочеться  звернути Вашу увагу на те, що правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII.

Відповідно до статті 1 Закону 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 18 Закону 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейська обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду та Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, дослідили питання і виклали у відповідних рішеннях позицію щодо правової можливості та законності накладення арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам.

Приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».

Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Отже, виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.

 

Якщо ж все таки з Вами це вже трапилося і виконавець своєю постановою наклав арешт на всі кошти, що знаходяться на рахунку призначеному для отримання заробітної плати, пенсії, стипендії – це є порушенням законодавства.

Тому, якщо Ваш рахунок заблоковано на підставі постанови державного виконавця Ви маєте 2 шляхи вирішення проблеми:

1. Звернутися до відповідного відділу державної виконавчої служби.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту він знімається постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

2. Звернутися до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби відповідного територіального управління юстиції, в якому просити визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу та скасувати відповідну постанову про арешт Ваших коштів (коштів боржника).

 

Нагадуємо, за отриманням консультації та захистом своїх прав звертайтеся до відділу “Глибоцьке бюро правової допомоги” Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (смт. Глибока вул. Борцям за волю України,2а (вхід з двору) або за телефоном (03734) 2-41-40), 0988390729, 0955360786, 0979218018. Також можна скористатися послугою Skype набравши «Глибоцьке бюро правової допомоги», або «Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ».

ОФОРМЛЕННЯ ПОСТІЙОГО ДОГЛЯДУ ЗА ОСОБАМИ, ЯКІ ЙОГО ПОТРЕБУЮТЬ

Друк
Створено: Четвер, 30 липня 2020

На сьогодні законодавство України передбачає оформлення постійного догляду з відповідними соціальними виплатами на догляд за такими категоріями осіб, що потребують догляду: за дітьми-інвалідами віком до 18 років; за інвалідами І групи або особами, які досягли 80-річного віку; за інвалідами І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду; та за іншими громадянам похилого віку, інвалідами,  дітьми-інвалідами та хворими,  які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.

     З цього питання роз'яснення надає начальник Бюро Яніна Богдан.

Соціальні послуги – дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім’ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Хто може бути надавачем соціальних послуг

Надавачі соціальних послуг - юридичні та фізичні особи, фізичні особи - підприємці, включені до розділу "Надавачі соціальних послуг" Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги

Компенсація призначається виходячи з прожиткового мінімуму

для працездатних осіб у таких розмірах:

 

     15 відсотків - фізичним особам, які надають соціальні послуги

особам з інвалідністю I групи;

 

     10 відсотків - фізичним особам, які надають соціальні послуги

громадянам      похилого      віку,      які      за     висновком

лікарсько-консультаційної     комісії     потребують    постійного

стороннього  догляду  і  не здатні до самообслуговування, особам з

інвалідністю  II  групи  та  дітям  з інвалідністю;

 

     7  відсотків - фізичним особам, які надають соціальні послуги

особам  з  інвалідністю  III  групи  та  хворим,  які за висновком

лікарсько-консультаційної     комісії     потребують    постійного

стороннього  догляду  і  не  здатні до самообслуговування.

 

     Компенсація  фізичним  особам,  які  досягли пенсійного віку,

визначеного  статтею  26  Закону  України "Про загальнообов’язкове

державне   пенсійне   страхування" ,  та  особам  з

інвалідністю,   що  надають  соціальні  послуги,  призначається  у

зазначених розмірах виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які

втратили  працездатність. 

 

  Фізична особа,  яка надає  соціальні  послуги,  має  право

одержувати   тільки   одну  компенсацію  незалежно  від  кількості

обслуговуваних осіб, видів та обсягу послуг.

 

Зарахування до страхового стажу

На суму призначеної компенсації особам працездатного віку, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або особою, яка досягла 80-річного віку, органами праці та соціального захисту населення щомісячно проводиться нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України, в розмірі 33,2 відсотка від мінімальної заробітної плати, сплата якого здійснюється за рахунок видатків, передбачених в Державному бюджеті України на відповідний рік до Пенсійного фонду України.

При зарахуванні до страхового стажу період догляду за особою з інвалідністю I групи або особою, яка досягла 80-річного віку, до управління Пенсійного фонду України надається довідка управління соціального захисту населення, яка підтверджує отримання щомісячної компенсаційної виплати, на яку сплачені страхові внески.

Нагадуємо, за отриманням консультації та захистом своїх прав звертайтеся до відділу “Глибоцьке бюро правової допомоги” Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (смт.Глибока вул.Борцям за волю України,2а (вхід з двору) або за телефоном (03734) 2-41-40), 0988390729, 0955360786, 0979218018. Також можна скористатися послугою Skype набравши «Глибоцьке бюро правової допомоги», або «Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ».

ПРОТИДІЯ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ

Друк
Створено: Вівторок, 26 листопада 2019

В рамках правоосвітницької кампанії щодо протидії домашньому насильству відділом «Глибоцьке бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги проводиться роз’яснювальна робота серед населення району про право на захист від домашнього насильства.

 Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Розрізняють такі види насильства:


Економічне насильство - позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними; залишення без догляду чи піклування; перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації; заборона працювати, примушування до праці; заборона навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство - словесні образи, погрози,  приниження; переслідування, залякування; навіювання почуття провини, невпевненості; заборона бачитися / спілкуватися із рідними чи близькими людьми тощо.

Сексуальне насильство – примус до статевого контакту, в тому числі з іншою особою; вчинення дій сексуального характеру в присутності дитини; примус до небажаних форм статевих контактів; інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

Фізичне насильство - ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання; незаконне позбавлення волі;  нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості; залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, тощо.

 

 

Постраждала особа має право надієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Постраждала особа  відповідно до пункту 13 частини 1  статті 14 Закону України  «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 № 3460-VI  має право на  всі види правових послуг,  що охоплюється поняттям безоплатна вторинна правова, а саме: захист, здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами та складення документів процесуального характеру.

Постраждала особа може звернутись  до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.

До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:

- терміновий заборонний припис стосовно кривдника;

- обмежувальний припис стосовно кривдника.

 

Терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи або за власною ініціативою працівником Національної поліції України за результатами оцінки ризиків строком до 10 діб.

       

 Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Обмежувальний припис видається судом за місцем проживання (перебування) постраждалої особи, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу, на строк від одного до шести місяців, та за оцінкою ризиків може бути продовжений на такий самий термін.

З моменту надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду, останній повинен розглянути справу не пізніше 72 годин.

 

Заходи що можуть міститись у обмежувальному приписі:

- заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

- усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

-  обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

- заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

- заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

- заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Детальніше...

Глибоцьке бюро правової допомоги надає роз’яснення щодо тлумачення «громадського місця» згідно законодавства України.

Друк
Створено: Четвер, 23 квітня 2020

Зважаючи на продовження дії карантинних обмежень в Україні  у зв'язку з поширенням COVID-19 та з метою правового інформування жителів району щодо необхідності носити засоби індивідуального захисту в громадських місцях, Глибоцьке бюро правової допомоги надає роз’яснення щодо тлумачення «громадського місця» згідно законодавства України.

Детальніше...

Глибоцьке бюро правової допомоги

Друк
Створено: Вівторок, 26 листопада 2019

Ось уже протягом останніх трьох років на території району успішно продовжує свою роботу відділ «Глибоцьке бюро правової допомоги». Протягом вказаного періоду працівниками бюро надано безоплатну первинну правову допомогу 1116 мешканцям району,  в рамках надання безоплатної вторинної правової допомоги 273 клієнтам бюро надано допомогу у вирішенні питань у суді.

З метою залучення жителів району до отримання безоплатних правових послуг, інформуємо:

Право на безоплатну правову допомогу - гарантоване Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».

Безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг:

1) надання правової інформації;

2) надання консультацій і роз'яснень з правових питань;

3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з Конституцією України та цим Законом мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.

Безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг:

1) захист від обвинувачення;

2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

3) складення документів процесуального характеру.

Суб'єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу визначені в статті 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».

Детальніше...

Copyright 2016 Офіційний сайт Глибоцької районної ради.
Templates Joomla 1.7 by Wordpress themes free